- звично
- —————————————————————————————зви́чноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
звично
Смотреть что такое "звично" в других словарях:
звично — Присл. до звичний … Український тлумачний словник
пантеличити — чу, чиш, недок., перех., розм. Призводити до нездатності звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; збивати з пуття; непокоїти … Український тлумачний словник
пантеличитися — чуся, чишся, недок., розм. Не мати змоги звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; бентежитися; губитися в здогадках … Український тлумачний словник
постава — и, ж. 1) Звично положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива кому небудь манера триматися. || перев. з означ., у сполуч. зі сл. голова. Манера тримати голову; постановка. || Положення тіла людини або тварини у певний момент; поза. 2)… … Український тлумачний словник
ненормальний — I 1) (який має відхилення від природної, звичної норми), неприродний, протиприродний, аномальний, анормальний Пор. незвичайний I 2) (про суспільні явища, спосіб життя, характер людських взаємин тощо), нездоровий, хворобливий, потворний,… … Словник синонімів української мови
здатні — присл. Пр. Спритно, хитро, звично, галантно, талантово … Словник лемківскої говірки
